Ендоскопія

Ендоскопічне обстеження, яке дає змогу детально оглянути і вивчити верхню частину шлунково-кишкового тракту: стравохід, шлунок, дванадцятипалу кишку.

Як відбувається обстеження
За 3–5 хв. до початку обстеження горло зрошують 10 % розчином лідокаїну. Пацієнта вкладають на спеціальну кушетку на лівий бік, медична сестра контролює положення пацієнта і стежить за його станом. Лікар вводить апарат через ротову порожнину. Обстеження відбувається протягом 5–7 хв.

Покази до проведення

Діагностичну езофагогастродуоденоскопію найчастіше виконують при:

• диспепсичних явищах (біль живота, відрижка, печія);
• підозрі на виразку шлунка або дванадцятипалої кишки;
• підозрі на онкологічну патологію;
• дисфагії – утруднене, порушене ковтання;
• підозрі на наявність або наявній кровотечі;
• підозрі медикаментозного пошкодження слизової оболонки верхнього відділу травного тракту в пацієнтів, які довший час приймають протизапальні нестероїдні ліки;
• у якості скринінгу або контролю в пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку раку (при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі зі стравоходом Барретта, злоякісній анемії в ході атрофічного гастриту, резекції шлунка).

Підготовка до обстеження
Перед обстеженням не можна вживати їжу і рідину мінімум за 6 годин до початку обстеження (у невідкладних випадках за 3–4 години, або необхідно зробити промивання шлунка). Найкраще проводити обстеження натще.

Ендоскопічне обстеження, яке дозволяє оглянути та оцінити слизову носо-, ротоглотки, трахеї, бронхіального дерева, виконати діагностичні чи лікувальні маніпуляції на бронхах за допомогою ендоскопа.

Як відбувається обстеження
Безпосередньо перед проведенням обстеження лікар проводить місцеву анестезію, обробляючи препаратом слизову оболонку носової порожнини та ротоглотки. Після цього лікар вводить ендоскоп у дихальні шляхи, поступово оглядаючи нижні відідли трахебронхіального дерева. Оскільки діаметр ендоскопа набагато менший за просвіт трахеї та бронхів, не потрібно боятися, що Ви задихнетеся: під час обстеження дихання не порушується.

Покази до проведення:

• Діагностика гострих запальних процесів у легенях.
• Діагностика хронічних запальних процесів у легенях.
• Довготривалий (більше ніж 3 тижні) кашель, який не піддається лікуванню.
• Зміна характеру кашлю.
• Кровохаркання.
• Виявлені під час рентгенологічного обстеження зміни, що потребують додаткового детального уточнення.

Підготовка до обстеження
Перед обстеженням не можна вживати їжу як мінімум за 6 годин до його початку. Необхідно мати ЕКГ і дослідження функції зовнішнього дихання.

Бронхоальвеолярний лаваж
Промивання трахеобронхіального дерева стерильним розчином із забором використаної рідини на дослідження клітин, які в ній присутні, або бактеріальний посів для визначення збудника захворювання і чутливості до антибіотиків (антибіотикограма).

Однин із найсучасніших методів діагностики захворювань тонкої кишки, який дозволяє обстежити зміни слизової тонкої кишки, що до цього було неможливим.

Як відбувається обстеження
Перед запланованим обстеженням пацієнт проходить безкоштовну консультацію лікаря ендоскопі ста для визначення показів і пояснення особливостей підготовки та проведення обстеження. Підготовка триває 2–3 дні. Пацієнт ковтає одноразову стерильну відеокапсулу, після чого ця капсула переміщується природнім шляхом по шлунково-кишковому тракту. Капсула має розмір великої вітамінки (11мм х 24мм). Всередині є відеокамера з чутливим сенсором, а також вмонтованим джерелом світла. Під час проходження у шлунково-кишковому тракті капсула робить близько 60 тисяч високоякісних знімків, які автоматично надсилаються на записувальний пристрій в жилеті, одягненому на пацієнта. По закінченні дослідження відеокапсула виходить з організму природнім шляхом, а відеоінформацію з пристрою для запису зображення переносять на комп’ютер. За допомогою спеціальної програми лікарі переглядають зображення, оцінюють отриману відеоінформацію та роблять діагностичний висновок.

Покази до проведення:

• Анемії або шлунково-кишкові кровотечі невизначеного ґенезу.
• Діагностована або запідозрена хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, целіакія, ентерит, синдром подразненого кишківника (СПК).
• Підозра на доброякісні (поліпи) та злоякісні пухлини тонкого кишківника, в тому числі GIST та нейроендокринні.
• Болі в животі невизначеного ґенезу.
• Довготривала діарея та втрата ваги.
• Профілактичні дослідження шлунково-кишкового тракту (стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкого кишківника).

Підготовка до обстеження
Протягом 2 днів перед проведенням обстеження пацієнт має дотримуватися дієти (вода, бульйон, чай, соки, мед). З обіду у переддень обстеження рекомендовано вживати тільки прозору рідину. У день обстеження слід утриматись від їжі та рідини до ковтання капсули.
Рекомендовано утримуватись від куріння протягом 24 годин до початку обстеження.

Щоб очистити кишківник, за два дні до обстеження пацієнт має випити 1 л поліетиленгліколю (1 пакетик Фортрансу), а напередодні обстеження ввечері – ще 4 літри поліетиленгліколю (4 пакетики Фортрансу)

Приймати розчин Фортрансу необхідно з 16:00, не раніше ніж через 2 години після їжі:

• з 16:00 по 17:00 прийняти перший літр розчину Фортрансу;
• з 17:00 по 18:00 прийняти другий літр розчину Фортрансу;
• з 18:00 по 19:00 прийняти третій літр розчину Фортрансу.
• з 19:00 по 20:00 прийняти четвертий літр розчину Фортрансу.

За 30 хв. до ковтання відеокапсули пацієнт має випити 50мл розчину піногасника (еспумізану).

Клінічний випадок. Пацієнт з хронічним абдомінальним болем. Виявлено множинні точкові ерозії

Пацієнтка з хронічним абдомінальним болем. Виявлені множинні ерозії ділянки вогнищевої ішемії.

Хворий 52 роки, діагноз при скеруванні - шлунково-кишкова кровотеча. Хронічна анемія. Діагноз після обстеження - хвороба Крона тонкої кишки.

Ендоскопічна, ультразвукова діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, жовчевих протоків і печінки.

Як відбувається обстеження
Дослідження проводиться під загальним внутрішньовенним знечуленням, як езофагогастродуоденоскопія, за допомогою відеоендоскопа, на кінці якого розташований радіально скануючий ультразвуковий датчик. Використання у приладі високих частот ультразвуку забезпечує високу якість зображення, недосяжну при звичайному ультразвуковому обстеженні. Окрім цього, метод не має променевого навантаження і дозволяє оцінити стінки порожнистих органів (стравохід, шлунок, кишківник) в місці ураження.

Покази до проведення:

• Діагностика об’ємних утворів підшлункової залози, внутрішньопротокові пухлини, а також стадії їх поширення. Виявлення реґіонарних та віддалених метастазів у лімфовузлах.
• Визначення стадії злоякісного процесу та глибини ураження при невеликих розмірах утвору.
• Діагностика жовчево-кам’яної хвороби, камінців у жовчевих протоках.
• Діагностика виражених змін паренхіми і протоків, підшлункової залози при різних видах хронічного панкреатиту і його ускладнень.
• Підслизові пухлини верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при підозрі на їх наявність згідно з результатами ендоскопічного огляду.

Підготовка до обстеження
Не можна вживати їжу як мінімум за 6 годин до початку обстеження.

Найбільш інформативний метод діагностики морфологічних змін жовчевих та панкреатичних проток.

Як відбувається обстеження
Обстеження проводять під загальним внутрішньовенним знечуленням (подібно до езофагогастродуоденоскопії) за допомогою дуоденоскопа. Виконують ендоскопічну катетеризацію великого дуоденального сосочка і в просвіт загальної жовчевої протоки вводять рентгенконтрастний препарат.Роблять рентгензнімок жовчевих шляхів.

Покази до проведення:

• Уточнення причин механічної жовтяниці.
• Від'ємні або сумнівні результати інших досліджень (передусім сонографічного і рентгенологічного).
• Наявність резистентного до терапії шлунково-кишкового дискомфорту (може бути зумовлений порушеннями пасажу жовчі).
• Наявність клінічних і лабораторних ознак захворювань підшлункової залози і жовчевих протоків.

Підготовка до обстеження
Перед проведенням ЕРХГ необхідно провести езофагогастродуоденоскопію, УЗД органів черевної порожнини, аналіз крові на білірубін, трансамінази, амілазу. Обстеження виконують натще.

Наявність дитячого гастроскопа і колоноскопа дає змогу виконувати діагностичні та лікувальні ендоскопії шлунково-кишкового тракту в дітей від народження. Обстеження дітей у віці від 0 до 8–10 років проводять під загальним внутрішньовенним знечуленням; дітей старшого віку, які адекватно реагують на маніпуляції, можна обстежувати під місцевим знечуленням.
Езофагогастродуоденоскопія (гастроскопія) проводиться натще.

Підготовка до колоноскопії
Діти віком до 2 років: очисна клізма гіпертонічним розчином (100 мл) ввечері напередодні обстеження і вранці в день обстеження (на 200 мл води – 5г (1 чайна ложка солі)).

Діти від 2 до 3 років:
За день до обстеження:

• не їсти твердої їжі;
• мікроклізма пейдолакс ввечері.

У день обстеження: мікроклізма пейдолакс вранці.

Діти 3–15 років:
За день до обстеження:

• не їсти твердої їжі;
• форлакс – 2 пакетики на склянку води, випити вранці;
• нормакол (60 мл) – клізма ввечері.

У день обстеження: нормакол (60 мл) – клізма вранці.