Аритмія та вагітність

Аритмія під час вагітності трапляється доволі часто. Фізіологічними передумовами її виникнення є збільшення об’єму циркулюючої крові, гормональні зміни, активація симпатоадреналової системи. Оскільки під час вагітності зростає частота серцевих скорочень (приблизно на 25%), то синусова тахікардія, особливо в ІІІ триместрі вагітності, є поширеним явищем. Позачергові серцеві скорочення (так звані екстрасистоли) трапляються у більше ніж 50% вагітних.

Відчуваючи перші прояви аритмії, жінка може скаржитися на прискорене серцебиття, перебої, затримки, пропуски в роботі серця, нестачу повітря, запаморочення, стискання у грудній клітці, іноді – на втрату свідомості.

Коли аритмія у вагітних виникає вперше, важливо:

– з’ясувати, яка саме аритмія виникла (від цього залежить подальша оцінка прогнозу і тактика ведення пацієнтки);

– переконатися: є структурне захворювання серця чи ні;

– виключити можливі порушення в інших органах і системах, що можуть спричиняти аритмію.

З цією метою вагітній жінці проводять додаткові обстеження, безпечні і для неї, і для плоду:

– запис електрокардіограми (ЕКГ) – електричних імпульсів серцевої діяльності (відображає роботу серця на момент обстеження);

– ехокардіографія – ультразвукове обстеження серця, визначення його розмірів, скоротливості, оцінки структури і функції клапанів;

– добове моніторування ЕКГ – запис ЕКГ протягом 1–3 діб. Цей метод є особливо інформативним для виявлення і встановлення виду аритмії.

Особливу увагу слід звертати на можливі порушення в інших органах і системах, які можуть спричиняти аритмію. Наприклад, при підвищенні функції щитоподібної залози (гіпертиреозі) часто виникає постійна синусова тахікардія, пароксизми фібриляції передсердь. У цьому випадку жінці слід звернутися до ендокринолога. Якщо є загострення гастроезофагальної рефлюксної хвороби, дискінезіях жовчовивідних шляхів, досить часто виникають екстрасистоли, появу яких пов’язують із прийомами їжі.

Анемія у вагітних – ще одна додаткова причина тахікардій. Окрім цього, важливо з’ясувати, чи вагітна приймає ліки і які, палить, не зловживає кавою і кофеїновмісними напоями, вживає алкоголь. Підвищення температури тіла, бактерійні і вірусні інфекції також можуть сприяти виникненню аритмій.

Частота аритмій суттєво зростає, якщо вагітна жінка має підвищений рівень артеріального тиску, структурне захворювання серця і судин (наприклад, вродженні і набуті вади серця, кардіоміопатії, перенесений міокардит зі зниженою скоротливістю лівого шлуночка, легеневу гіпертензію) або перенесені операції на серце. У цих випадках ще на етапі планування вагітності жінку слід комплексно обстежити, з’ясувати, чи немає протипоказань до вагітності, обговорити з нею потенційні ризики під час вагітності і пологів, тактику лікування. У складних випадках пацієнтка потребує мультидисциплінарного підходу і консультацій кардіолога, аритмолога, кардіохірурга, радіолога. Необхідно пам’ятати, що складні порушення ритму і провідності, прогресуюча серцева недостатність, вади серця зі зниженою скоротливістю шлуночків, висока легенева гіпертензія є протипоказами до вагітності і можуть загрожувати життю як матері, так і дитини.

Розглядаючи питання лікування аритмій у вагітних, треба звертати особливу увагу на безпечність застосування препаратів, їх токсичний вплив на плід, а також зіставляти користь і потенційний ризик від вживання ліків. Слід утриматися від застосування антиаритмічних препаратів у І триместрі вагітності, коли відбувається формування основних органів і систем плоду. У ІІ і ІІІ триместрах вагітності перед прийомом антиаритмічних препаратів також треба зважати на їхній вплив на розвиток плоду, його серцеву діяльність і тонус матки. Більшість цих препаратів відносять до групи С, коли не встановлений вплив на плід через недостатність відповідних рандомізованих досліджень. Тому, якщо є необхідність, застосування відповідних препаратів для лікування аритмії треба починати з невисокого ефективного дозування.

Автор: лікар - кардіолог Оксана Барабаш